Форум » Любимые биатлонисты » Елена Пидгрушная (Olena Pidhrushna) » Ответить
Елена Пидгрушная (Olena Pidhrushna)
SummerWine:
Incinerator: Deepest, но всё равно уже не спортивная молодость.
Deepest: Incinerator, ну я помню просто, что до этого ее не очень помнила на КМ.
Julia_s: Елена ПИДГРУШНАЯ: "Не было сил злиться". Кубок мира. Антерсельва - Лена, судя по результатам, и не скажешь, что ваш организм ощущал все прелести соревнований на высокогорье? - поинтересовался корреспондент «СЭ» у капитана сборной Украины Елены Пидгрушной после завершения шестого этапа Кубка мира в Антхольце. - Высокогорье влияет на любой организм, и я не исключение. Как и все, проходила акклиматизацию. Гонки были очень тяжелыми, ведь именно на четвертый и шестой дни пришелся акклиматизационный пик. С каждым днем самочувствие ухудшалось, после того же персьюта сама удивлялась, как смогла добраться до второго места. - А как чувствовали себя перед эстафетой? - Старт был ранний и я не очень хорошо чувствовала себя во время разминки, вялой выходила на старт… Но уже на втором круге стало гораздо легче, а на третьем - и вовсе. Как говорят, «попустило»! Чем ближе был финиш, тем легче становилось. - Какие чувства превалировали после спринта: радость, что отстрелялись на ноль или же досада, что этого не хватило для подиума? - Конечно же, остался неприятный осадок из-за того, что не удалось удержаться в тройке. И особенно обидно, что проиграла на финишном круге. В спринте у меня не очень хорошо работали лыжи. Думаю, именно это и помешало зацепиться за медаль. Но радует то, что в персьюте получила компенсацию. - Четвертое местонакануне преследования вас по-спортивному разозлило? - Мне было не до злости. Я себя очень плохо чуствовала, в голове было одна единственная мысль - «доехать бы до финиша». Поэтому после промаха не расстроилась, а напротив обрадовалась, что он у меня всего лишь один! Было учащенное сердцебиение, задышка, ствол ружья шатало. Я вообще не знала, как стрелять и как закрыть хоть какую-то мишень. Четыре точных выстрела не могли меня не обрадовать. Тем более что соперницы тоже ошибались. Когда поехала на круг и увидела там своих конкуренток, поняла, что могу побороться за призовые места. - Значит, именно стрельбу вы предъявили как главный козырь против невероятных скоростных показателей соперниц? - Сто процентов! Стрельба, и только стрельба! Еще раз повторюсь: ходом я проигрывала, бежала слабо - у меня было плохое самочувствие. Наверное, акклиматизация «поймала» меня именно на персьюте. - После удачного этапа в Антхольце вы поднялись на восьмое место в общем зачете Кубка мира. Главная задача - сохранить эту позицию? Или подняться еще выше? - На первом месте - подготовка к чемпионату мира, все мысли сейчас сосредоточены именно на Нове-Место. О позициях в общем зачете подумаю потом. - И о том, что в зачете гонок преследования занимаете второе место, отставая от лидера Туры Бергер на 56 очков, значит, тоже потом думать будете? - Конечно, хочется побороться хотя бы за малый Хрустальный глобус. Впереди еще много гонок, посмотрим! - Где и как проведете две недели, которые остались до чемпионата мира в Нове-Место? - До 29-го мы остаемся в Антхольце. Потом на пять дней переезжаем в Рупольдинг, а четвертого февраля отправляемся в Чехию. Что касается настроения – пока что чувствую только усталость. Галина БОЙКО, Спорт-Экспресс в Украине
Дашко: ЛЕНА ЧЕМПИОНКА МИРА!!!!!!!!!!!!!!!!!! УРААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Orlando: Братьев Украинцев Поздравляю!!!
Ріта: поздравляю чемпионку мира в спринте - ЛЕНУ ПИДГРУШНУЮ!!!!!!!!!!!!!!!!! эмоции переполняют, весь финишный круг орала : беги-беги, первое личное золото!!!!!!!!!!!! ждем фотографий с почти украинского подиума
Black Cat: Лена, с победой !!!!! Чемпионка мира!!! Это было фантастично !!!
Black Cat: Ріта пишет: ждем фотографий с почти украинского подиума Ой, как хорош был сегодня подиум !!! Любуясь на это, закрадывается мысль: может, еще такой подиум сразу с несколькими нашими девчонками увидим на этом ЧМ ?
Ріта: Black Cat пишет: Любуясь на это, закрадывается мысль: может, еще такой подиум сразу с несколькими нашими девчонками увидим на этом ЧМ мне уже страшно о чём то думать
Ріта:
Deepest: Елена - умничка! Не наши, так сестрички-славянки! Заслуженно!
Ріта:
Black Cat: Ріта , классные фотки ! Так приятно смотреть Deepest , спасибо .
Julia_s:
SummerWine: Дашко ну мы же знаали, что это случится. ЛЕНУ И ВСЕХ ЕЕ БОЛЕЛЬЩИКОВ С ПОБЕДОЙ!!!
Julia_s:
Incinerator: Чемпионка!!! Рад за неё.
M@lli: Пидгрушная: в России меня бы убрали на Кубок IBU Две медали в женском спринте стали наивысшим достижением украинского биатлона в 21-м веке. Ранее лишь в 1999 году Елена Зубрилова и Елена Петрова сделали победный дубль в масс-старте, а украинская команда завоевала три золотых медали. Спецкор "Чемпионат.com" пообщался с главной героиней дня Еленой Пидгрушной. — Это ваша первая в карьере победа. Насколько вы сами удивлены ей? — Конечно, это неожиданный результат для меня и для тренеров тоже. Конечно, мы надеялись на хорошее выступление, и я мечтала о золоте чемпионата мира, но не думала, что это случится уже сегодня. Так что эта гонка стала для меня приятным сюрпризом. — Успех в Антхольце придал вам уверенности на чемпионат мира? — Я бы не сказала, что у меня была большая уверенность, так как сразу после Антхольца я приболела. Поэтому я даже не надеялась на высокие места. Мне пришлось пропустить несколько тренировочных дней, и только к чемпионату мира я смогла выполнять нормальную работу и выйти на этот результат. Большое спасибо тренерам, которые сумели вернуть меня в строй в кратчайшие сроки. — Что стало ключом к вашей победе? — Прежде всего это чистая стрельба. Однако ходом я тоже сегодня довольна. Он позволил мне поупираться на финишном круге и вырвать эту победу. Лыжи тоже сегодня хорошо ехали. Видимо, сошлись все звёзды в мою пользу. Меня сейчас просто переполняют эмоции. — Уходя с последнего рубежа, вы знали, как идёте? — Сначала я соперничала с Витой и видела, что она и вторую стрельбу прошла на ноль. Она шла за мной, и я слышала, как тренеры поддерживали её, а я понимала, что и она идёт на призовые места. Поэтому настраивала себя на чистую стрельбу. Уходя со "стойки", я видела, что иду первой, поэтому понимала, что на последнем круге всё в моих руках. Нужно было отработать на максимуме и не расслабляться ни на спуске, ни на поворотах. — Ожидание после финиша было томительным? — Да. Лишь когда Тура финишировала, я осознала, что могу победить, потому что большинство соперниц или финишировали, или "застрелились". Тогда я поняла, что победа моя. — Силы есть на завтрашнюю гонку? — Сейчас я думаю, как бы мне сделать заминку, восстановить здоровье, пройти допинг-контроль и успеть на награждение. Когда спать, я не знаю. — Какой вы представляли свою первую победу на чемпионате мира? — Я просто мечтала о золоте, пусть даже в эстафете. Сегодня же мне просто хотелось хорошо пробежать, потому что к нам приехал президент федерации Владимир Брынзак. Он любит говорить, что всё начинается со спринта. Он него зависят и преследование, и масс-старт. В этом сезоне он мне несколько раз напоминал об этом, потому что после Эстерсунда у меня спринты не получались, постоянно заходила на штрафные круги. Владимир Михайлович постоянно звонил мне, настраивал, и в Антхольце получилось занять четвёртое место. Сегодня я понимала, что от стрельбы будет зависеть всё. — Смешанной эстафетой вы умышленно пожертвовали или ещё не восстановились от болезни? — Было много факторов, но ключевой назвать я не могу. Этот вопрос лучше адресовать тренерам. — Вы расстроились, что вас не поставили? — Совсем нет. Я понимаю, что впереди ещё много стартов: три этапа Кубка мира, а болезнь надо победить до конца. — Настя Кузьмина как-то сказала, что болезнь помогла ей отойти от нагрузок и хорошо подготовиться к чемпионату мира. У вас тот же случай? — Наверное, да. Возможно, надо было побольше отдохнуть. — Чего не хватает российским девчонкам? — Мне кажется, ваши девушки достойны побед, но в российской команде очень сильное психологическое давление. Побед от спортсменов буквально требуют. Мы смотрим со стороны, поэтому не в курсе внутренних проблем, но нам кажется, что он них слишком много требуют, а у нас в команде атмосфера более мягкая. — А как вы справляетесь с таким напряжением? — На нас давит то, что нас мало, а результат надо показывать. Но когда каждый тренер работает с каждым спортсменом индивидуально, хочется выступить на пять с плюсом. Поэтому мы всегда стараемся, но не всегда получается. В российской же команде, если у тебя не получится, сразу увезут на Кубок IBU и найдут замену. Может быть, у вас в команде и меня бы убрали после трёх неудачных стартов. Источник: "Чемпионат.com"
Ріта: фотки просто чудо
Julia_s:
Incinerator: И снова с медалью!
Ріта: поздравляю Лену с бронзой!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! в упорной борьбе не сдалась Оле.....
unreducible: Поздравляю Леночку с медалькой!!! надеюсь это только ступеньки к ее будущему величию
Black Cat: Лену с еще одной медалью !!! Может, и еще будут на этом ЧМ (аппетит приходит во время еды ).
Julia_s:
Ріта: Олена Підгрушна – законодавиця нової моди Сьогодні, 1 квітня, героїня зимового сезону біатлоністка Олена Підгрушна отримала з рук президента Національного олімпійського комітету України Сергія Бубки заслужену нагороду «Найкращої спортсменки грудня, січня та лютого». Успішний виступ Олени дозволив їй стати абсолютною рекордсменкою серед наших спортсменів зі стабільності завойованих титулів від НОК України. «За 8 років визначення Національним олімпійським комітетом найкращого спортсмена місяця не було такого прецеденту, щоб один і той же атлет отримував це високе звання навіть два місяці поспіль. З цієї нагоди ми навіть розробили спеціальний дизайн статуетки», - зауважив Сергій Бубка під час нагородження. Олена Підгрушна чудово провела цей сезон – 3 нагороди з планетарної першості («золото», «срібло», «бронза») та 5 медалей на етапах Кубка світу. Успіхи жіночого біатлону і зокрема нашої сьогоднішньої героїні набувають особливого значення у зв'язку з тим, що цей сезон є передолімпійським. За словами керманича НОК Олімпійський комітет України зі свого боку максимально підтримує спортсменів. «Для 20 атлетів елітної групи, які були запропоновані національними федераціями, НОК з 1 листопада 2012 року встановив щомісячні стипендії. Дана програма розрахована до лютого 2014 року і бюджет її становить близько 2 млн. гривень. Зокрема, 13 спортсменів представляють саме біатлон», - наголосив Сергій Назарович. В свою чергу найкраща спортсменка трьох місяців подякувала за визнання її успіхів та відзначила, що завдяки такій підтримці можливо досягати нових перемог вже й на Олімпійських іграх. Звісно успіх кожного атлета залежить від професіоналізму тренерського складу. Тому відповідну нагороду, диплом та грошову винагороду, як і Олена Підгрушна, отримав її наставник Ігор Починок. «Вдячний Національному олімпійському комітету. Такі визнання надихають не тільки спортсменів, а й тренерів працювати ще з більшою самовіддачею», - зауважив найкращий тренер зимового сезону. Слід відзначити, що вагомий вклад в успіх наших біатлоністів вніс і старший тренер жіночої збірної Володимир Королькевич. «Національний олімпійський комітет чітко розуміє, що успіх атлета без роботи кваліфікованого тренера неможливий. Тому прийнято рішення про продовження програми щодо підтримки ведучих тренерських кадрів. Зокрема під Олімпійські ігри в Сочі ми розглянули пропозиції національних федерацій із зимових видів спорту і прийняли рішення про надання цільової фінансової допомоги Володимиру Королькевичу. Дана програма буде профінансована у розмірі 200 тис. грн.», - повідомив Сергій Бубка. Президент НОК України також подякував і відзначив роботу президента Федерації біатлону Володимира Бринзака, який є гарним прикладом для наслідування іншими федераціями у самовідданому відношенні до своєї справи та обов'язків. В свою чергу перший віце-президент Федерації біатлону України Віктор Корж подякував ФСТ «Динамо», честь якого захищає Олена, Міністерству внутрішніх справ і спонсору - компанії «Перша Приватна Броварня». «Завдяки такій підтримці мільйони українців отримали нагоду у прямих телетрансляціях на «Першому Національному» вболівати та підтримувати наших біатлоністів, насолоджуватися та пишатися їх здобутками», - підкреслив Віктор Петрович. Сергій Бубка відмітив увесь біатлонний колектив і побажав подальших успіхів й реалізації усіх поставлених цілей, зокрема успішної підготовки та вдалого виступу на зимових Олімпійських іграх в Сочі.
Sandrine: ой,такая красотка видно,что человек отдохнул и занят приятными хлопотами
Ріта: Алексей Кайда - народный депутат Украины и будущий муж Лены справа ещё фото
Sandrine: кстати,они чем-то похожи (ну,мне так кажется )
Ангина: Sandrine Мне тоже так кажется :) А когда муж с женой похожи, это признак счастливого брака, чего я им и желаю :)
Black Cat: Лена - темная брюнетка очень симпатичная ! Sandrine пишет: кстати,они чем-то похожи Кстати, да, и правда, что-то есть общее .
MI6: муж депутат - это хорошо)) может хоть теперь с финансами у нас все будет окей)) з.ы. дятел журналист в аэропорте перепутал Виту с Валей (или наоборот), когда те возвращались с ЧМ))
oleeinarfan: Эксклюзивная зима Пидгрушной ХРОНИКА Вчера в Национальном олимпийском комитете состоялось чествование лучшей спортсменки зимы. Нет, это не олимпийская семья во главе с Сергеем Бубкой решила изменить традиции награждать героев каждого месяца, а биатлонистка Елена Пидгрушная ввела новую моду. Пятью наградами в Кубке мира и полным комплектом медалей с мирового первенства в Нове-Место она просто не оставляла экспертной комиссии выбора ни в декабре, ни в январе, ни в феврале. - А поскольку встретиться раньше не получалось, - взял слово президент НОК Сергей Бубка. - Лена продолжала на всех фронтах активно зарабатывать медали. Мы разработали для нее статуэтку эксклюзивного дизайна, так сказать «три в одном». - Так и подкачаться можно, - принимаю из рук Бубки приз, рассмеялась Пидгрушная. - Помню, когда стало известно о том, что я стала лучшей спортсменкой декабря, президент Федерации биатлона Украины Владимир Брынзак пожелал мне так держать еще минимум два месяца. Даже не могу описать, какая это была радость, когда в феврале я завоевала золото чемпионата мира и поняла, что мне это удалось. После Нове-Место у меня начался спад, на этап в Холменколлене запаса сил еще хватило. А вот в Сочи было уже очень тяжело. Но пусть болельщики не переживают, в следующем сезоне тренеры будут целенаправленно подводить нас к Олимпиаде, также как в этом году к стартам в Нове-Место. Мы уже будем готовы к высоте и вы увидите совсем иную картину. А что касается психологического давления, то получилось же у нас справится с ним в этом году на чемпионате мира. Была проделана такая работа, что не было никакого воления, просто хотелось выйти на старт и показать себя. Надеюсь также будет и на Играх в Сочи-2014. А то, что там сложно выступать высокорослым спортсменкам - это неправда. Анастасия Кузьмина это уже доказала! Игорь Починок, получая награду лучшего тренера зимы, вспомнил, что помимо роста Елена Пидгрушная с самого начала выделялась на фоне других тем, что стреляла с левой руки. И до сих пор в украинском биатлоне она такая единственная. Починок также отметил, что свою награду он должен разделить с Олегом Бунтом и тренерами сборной Украины. Отметим, что в рамках программы по поддержке тренерских кадров Национальный олимпийский комитет учредил специальную стипендию для тренера сборной Украины по биатлону Владимира Королькевич. В общей сложности он получит до Игр в Сочи 200 тысяч гривен. Сергей Бубка также напомнил о двух миллионах гривен, выделенных в помощь спортсменамм элитной группы, готовящейся в Играм-2014. 13 из 20 стипендиатов этой программы являются биатлонистами. Что вполне отвечает современным тенденциям, ведь минувшей зимой наши стреляющих лыжники завоевывали награды на всех уровнях. (Анна САВЧИК) click here
oleeinarfan: Неизвестные страницы биографии «Студентка, комсомолка, спортсменка. Нарешті, вона просто красуня!». Крилата фраза з кінофільму «Кавказька полонянка» дуже навіть підходить для характеристики найтитулованішої за всю історію спортсменки Тернопільщини Олени Підгрушної. Для неї сезон, що завершився, став найвдалішим за її спортивну кар’єру, адже не кожен рік спортсмен виборює повний комплект нагород на чемпіонаті світу. Але не одним спортом вона знана. Журналісти відшукали першого тренера Олени Ярослава Гаяця, котрий разом із класним керівником ЗОШ №8 Любою Літинською та першим вчителем фізкультури Володимиром Лесиком розповіли про невідомі широкому загалу сторінки життя майбутньої світової чемпіонки. У боротьбі між музикою і біатлоном переміг спорт – Олену Підгрушну я пам’ятаю з 3-го класу, – пригадує Володимир Лесик. – Вона була від природи фізично сильною дівчинкою. До прикладу, в 5-му класі стрибала з місця у довжину 2 метри. Уявіть собі, що навіть в 11-му класі з дівчат ніхто так далеко не стрибає. Загалом під час обов’язкових щорічних контрольних тестів (витривалість, швидкість, сила, гнучкість, спритність) Олена вигравала в усіх дівчат, а в молодших класах – і в багатьох хлопців. Перший вчитель фізкультури одразу побачив в юній Оленці спортивні задатки. – У ЗОШ №8 культивувався біатлон. До того ж свого часу я теж займався лижами, тому мені біатлон був ближчим, відповідно порекомендував тренеру Ярославу Гаяцю взяти до себе в секцію добре координовану спортивну дівчину Олену, – зізнався Володимир Григорович. Перший тренер Олени Підгрушної одразу зіштовхнувся з проблемою. Дівчина довго вагалася, чим займатися – музикою чи спортом? – У 5 класі Олена була в роздумах, вона коливалася, в який напрямок направити свої здібності – в музику (фортепіано) чи спорт (біатлон), тому на початковому етапі відвідувала одразу два гуртки. Але коли почалися збори, постійні змагання, потрібно було зробити вибір. І цей вибір був на користь спорту. Що цікаво, це був особистий вибір Олени, ніхто її не підштовхував і я не особливо переконував, – розповів Ярослав Гаяць. Так Ярослав Євстахійович чотири роки (з 5 до 9 класу) тренував Олену Підгрушну. – Оленка все схоплювала на льоту. Швидкісно-силова робота в неї була, дай Боже кожному, до того ж вона мала світлу голову. Свою роль зіграли батьківські гени, особливо тата, який був військовим. Спершу вона в мене працювала в групі початкової підготовки. Я їй дав ствол. Перевчав її стріляти з лівої руки на праву. Загалом стрільба давалася її дуже легко. Лижну ж підготовку ми проходили в лісі. Ще тоді всі сміялися, казали на Олену «Підручна», я ж виправляв і доводив, що це Підгрушна. Чому? Неподалік 8-ї школи є великогаївський ліс, і ми в тому лісі працювали. По дорозі до лісу росла грушка, біля якої проходили на лижах. Поруч – крутий спуск, з котрим Олена завжди справлялася. Коли зими були малосніжними, то тренування проводили на замерзлих відстійниках цукрового заводу. Займалися багато і серйозно. Робота з нею приносила одне задоволення, адже працювати з Оленою було легко, бо вона була неконфліктна, спокійна, врівноважена, відповідальна дитина, – зазначив Ярослав Євстахійович. – І це давало свої результати вже на початкових етапах. Підгрушна народилася в 1987 році, але тренувалася зі старшими на рік. І давала собі раду, перемагаючи не тільки ровесниць, а й старших подруг. – Що легше давалося майбутній чемпіонці, запитали ми у тренера? – Перші ж лижі, на які стала Підгрушна, були мукачівської фірми «Тиса-Фішер» червоного кольору з пластику. Якщо взяти лижну підготовку, то класичну ходьбу швидше вдалося поставити, а над ковзанярським ходом довелося трішки довше попрацювати. Але і його поступово за два роки Оленка опанувала майже до автоматизму. З лижною підготовкою загалом у неї не було проблем. Натомість з функціональними можливостями були певні проблеми, бо вона перенесла хворобу (жовтуху). Хоча про неї дівчина нікому не повідомила, приховавши це, а потім переросла і все зі здоров’ям стало гаразд. Загалом не було такого, щоб вона хоча б один раз пропустила тренування (в тиждень було по 3-4 заняття – авт.). Навіть були випадки, що я десь затримувався на тренуваннях, та Олена чемно чекала. А коли була більш старшою, то жартувала, мовляв, Ярославе Євстахійовичу, з Вас штраф за запізнення, – пригадує тренер. З 8 класу Олена Підгрушна потрапила до збірної області. Тоді вже перейшла в учбово-тренувальну групу. І перші серйозні перемоги не забарилися. Підгрушна спершу виграла першість школи, згодом – чемпіонат області, «колосовські» змагання по Україні у Ворохті, чемпіонат серед спортивних шкіл у Сумах – Пригадую змагання з літнього біатлону в Сумах. Коли Олена виграла, то всі дивувалися, як тоді ще нікому не відома, висока та струнка молода спортсменка з Тернопілля здобула перемогу. Я ж тішився її успіхами, адже вже тоді в неї були чемпіонські задатки, – пригадує Ярослав Єстахійович. Біатлон – це складний вид спорту, в якому потрібно поєднувати швидкісну їзду та влучну стрільбу. І якщо першу ще можна «поставити» на лісових лижних доріжках, то зі стрільбою були певні проблеми. – Спершу стріляли із пневматичної зброї у спортивному залі, потім – у лісі, вішаючи мішені на деревах. Комплексних тренувань з лижним ходом і стрільбою не проводили, бо в нас не було для цього відповідних умов. Лише коли їздили на тренування на підгороднянську біатлонну базу, відбувалися комплексні тренування. Там же вперше довелося Олені стріляти зі справжніх біатлонівських гвинтівок, – зауважує тренер. Володимир Лесик пригадує один дуже важливий і суттєвий нюанс у характері Підгрушної: «До неї складно доходило пояснення тренерів. Вона була впевнена, що права, до певного часу. І лише коли на 100% пересвідчувалась, що настанови тренерів дають результати, схоплювала і доводила вправи до автоматизму». «Люди, які пишуть лівою рукою, мають особливі таланти, тільки їх потрібно розгледіти!» Навчалася Олена Підгрушна дуже добре, була відмінницею. Могла закінчити школу з золотою медаллю, якби довчилася до 11 класу. Натомість вона вирішила поступити у педліцей, хоча цей вибір на початках не схвалювали її батьки. – Батьки не дуже хотіли, щоб Оленка йшла навчатися в педліцей. Всі діти в родині Підгрушних (старша сестра і молодший брат) мають технічний склад розуму, тому, як мені здається, батьки готували й Олену до навчання в одному з технічних навчальних закладів, щоб вона мала спеціальність, професію. Бо завжди вважалося, що спорт – це не професія. Її вибір поступати у педагогічно-спортивний ліцей був доволі болючий. Вона ділилася зі мною, мовляв, батьки її не розуміють. Дитина вагалася, була на роздоріжжі, але все ж таки переважив спорт, – пригадує класний керівник Люба Літинська. Не лише одним спортом переймалася юна Олена Підгрушна. – Вперше з Оленкою я познайомилася несподівано. Я ще вагалася, який клас із двох мені брати як класному керівнику. Вибір для себе зробила несподівано (у серпні перед новим навчальним роком). Я приходжу на роботу, а мене під кабінетом чекає дівчинка. Тоді я не знала, що це була саме Олена Підгрушна. Вона не знала, в якому буде класі, і запитала мене тихеньким голосом: «Може, Ви будете нашим класним керівником? Я прийшла вам чимось допомогти у класі». Це були мої перші враження від Оленки. Загалом же серед усіх учнів класу вона математику знала найкраще, – пригадує Люба Миколаївна. – Якщо ж брати у комплексі, то Олена полюбляла точні науки, натомість недолюблювала гуманітарні. Хоча Підгрушна багато їздила на збори та змагання, але «хвостів» не мала. – Я, звичайно, допомагала Оленці, піклувалася нею. Інколи йшла на поступки, але це було в окремих випадках, – зізнається класний керівник. Як додав Ярослав Гаяць, Олена навіть на збори брала з собою підручники та конспекти, щоб не відставати зі шкільних предметів… Не помічав тренер, щоб Олена відволікалася на хлопців: «Поки вона в мене тренувалася, цього не бачив. Вона повністю віддавалася спорту. А якщо щось і було, то про це ніхто не знав». Окрім доброго навчання та хороших спортивних здобутків, молода Олена Підгрушна була різнобічною дівчиною. – Оленка дуже працьовита, за що б не бралася, усе доводила до кінця. Наполегливість вирізняла її серед усіх дітей класу. Вона була старостою класу. Допомагала мені, могла поставити на місце як дівчат, так і хлопців. А ще Оленка співала у шкільному хорі, грала різноманітні ролі в театральних сценках… Загалом люди, які пишуть лівою рукою (Підгрушна і до нині є лівшею – авт.), мають особливі таланти, тільки їх потрібно розгледіти! – переконана класний керівник Підгрушної. І сьогодні Олена Підгрушна не забуває про рідну школу, а тому, коли є змога, завжди навідується до своїх перших вчителів та тренерів. І приходить не з порожніми руками. – Наша Оленка постійно приїздить, ніколи не забуває про нашу школу. Скажімо, останнього разу в кабінеті вчителів фізкультури сказала: «Євстахійовичу, так хочу тих шкільних пиріжків з капустою та картоплею!». А після перемоги минулого року на чемпіонаті Європи вона подарувала для школи дві пари лиж, палок, кріплення і дві пари черевик загальною вартістю десь півтори тисячі євро. Це все був її власний «бойовий» інвентар, в якому вона перемагала на «Європі». Сподіваємося, що щось школа отримає і цього надзвичайного в її кар’єрі року, – каже Ярослав Гаяць. А між тим, в Олени Підгрушної і її перших вчителів та тренерів є домовленість, яку спортсменка не порушила ще жодного разу: коли вона стоїть на подіумі, то обов'язково рукою їх вітає. Сподіваємось, Підгрушна і надалі тішитиме своїх наставників та усіх любителів спорту Тернопілля… Автор: Віталій ПОПОВИЧ click here
Liria: 25 мая поженились Алексей Кайда и Елена Пидгрушная. поздравляю желаю счастья в семейной жизни
Deepest: Ого, совет да любовь им!
Ріта: чудесная новость! поздравляю молодоженов!!!
Ріта: свадьба народного депутата и чемпионки мира.........
Ріта: тут целый свадебный альбом. я закину несколько красивых и больших фотографий
Deepest:
полная версия страницы